Хронічна венозна недостатність

ХВН, або хронічна венозна недостатність – патологія, яка пов’язана з відхиленнями від норм венозного відтоку, місцем походження проблеми є ноги. Така проблема властива населенню в державах з розвиненою медициною, зарубіжні флебологи надали статистику захворювання – від 15 до 40%. Приблизно у 25% виявляють симптоматику ХВН, за фактом вивчення тематики нашими фахівцями в сфері флебології статистика також не радує. При проведенні ретельних досліджень знайти симптоми ХВН реально через одного жителя нашої батьківщини, у віковій категорії від 20 до 50 років. При цьому у 5-15% з громадян хронічна венозна недостатність є декомпенсованою, і у 4% з цієї категорії проблема доповнюється трофічним типом виразкових уражень. Прямоходіння пояснює поширеність патологічного стану, у всіх людей вени на ногах страждають від високих навантажень, і уникнути цього практично не можна.

Чому організм схильний до хронічної венозної недостатності

Серед важливих проблем, які погано відбиваються на ХВН і провокують дану проблему зі здоров’ям, варто виділити те, що громадяни, які зіткнулися з ХВН, тягнуть з візитом до фахівця, і не йдуть до флеболога відразу. Великий відсоток громадян думає, що симптоматика, яка вказує на ХВН, насправді стандартна втома, наслідок навантажень фізичного плану і стомлення. Чимало хворих не думають, що патологія є важкою, і не переживають про ускладнення. Громадяни не отримують потрібну кількість інформації про патології, також негативно відбивається рекламна компанія «супер» препаратів, мазей і гелів, які за обіцянками маркетологів вирішать всі проблеми при венозних патологіях. На даний момент всього 8% громадян з патологією знають про проблему і лікуються під наглядом лікаря.

ХВН можуть плутати з гострим тромбофлебітом, але проблеми здоров’я не тотожні. Захворювання може бути виявлене навіть за умови, що помітних проявів на області нижніх кінцівок пацієнт не бачить. Розвиток захворювання відбувається через патології, причому вони можуть існувати як через різні фактори, так і бути вродженими. Всі вони ведуть до відхилень від нормального відтоку.

Венозна недостатність: розвиток захворювання

Відтік крові в зоні ніг відбувається по венах, розміщених ближче до шкіри (всього близько 10%), решта обсягу припадає на вени, які називають глибокими. Для даного механізму важливими є багато нюансів, вони нерідко стають причиною захворювання. Серед них: робота м’язової маси, діяльність м’язової частини ніг дозволяє притискати вену. У напрямку до підлоги рухати кров допомагає тяжіння, а венозні клапани впливають на зворотний відтік. Даний механізм роботи дозволяє створити потрібний потік у венозній системі.

Оскільки всі елементи важливі для нормальної діяльності, один або ряд процесів, які не працюють, стають факторами, що запускають розвиток проблеми. Вона включає кілька стадій, при розширенні венозної протоки нижче зони клапана утворюється клапанна неспроможність. Оскільки занадто висока ступінь тиску триває, вена вимушено змінює конфігурацію, розширюючись, починаючи з нижньої ділянки, і в бік верху. До проблеми додається венозний рефлюкс, при ньому кров патологічним чином скидається в сторону низу. Далі рідина розміщується в судинах, натискаючи на стінки вен, і проникність вен зростає. Крізь простінки плазма починає потрапляти в тканинний простір по сусідству, через що вони набрякають і не можуть нормально живитися.

Кровообіг на недостатньому рівні сприяє концентрації метаболітів в області дрібних судин, також утворюються локальні згущення крові, лейкоцити і мектофаги активізуються, зростає рівень вільних радикалів, лізосомальних ферментів, місцевих медіаторів запалення. У нормальному стані частково лімфа йде крізь анастомози в систему вен, в ситуації тиску вище нормальної позначки даний процес нормально здійснитися не може. Помітне порушення відтоку, правильна робота вже не може вестися.

Причини проблеми

Чимало станів можуть бути причинами захворювання:

  • при наявності посттромбофлебітичного синдрому;
  • якщо на ногах є варикоз, причому вже тривалий період;
  • при чималій кількості патологій судин.

Можлива проблема як наслідок флеботромбозу, нинішня ситуація також показує імовірною причиною флебопатії. В даному випадку характерна відсутність ознак інструментального та клінічного характеру, що стосуються проблем з венами. Іноді ХВН починає проявлятися, коли мала місце травма.

Також слід виділити фактори, які негативно впливають на здоров’я, і підвищують ризики ХВН:

  • схильність на генетичному рівні. Генетика важлива при даній патології, особливо плачевно відбивається недостатність тканини з’єднувального типу. Вона робить стінки судин недостатньо міцними, адже їм не вистачає колагену;
  • стать. Представниці прекрасної статі частіше скаржаться на ХВН, у них високий естроген, також система вен страждає під час вагітності, пологової діяльності. Дами частіше живуть довше;
  • вікова група. Старше покоління піддається несприятливим факторам частіше;
  • гормони. При необхідності вживання ліків з гормонами ризики зростають;
  • відсутність руху. При низькій активності та ожирінні;
  • постійні запори;
  • тривалі навантаження статичного типу (робота сидячи, стоячи, часте підняття важких вантажів, тривалі поїздки).

Як лікарі класифікують ХВН?

Вітчизняні лікарі флебологи застосовують такий розподіл ХВН за класами:

  • при відсутності симптоматики – 0;
  • прояв судом (вночі), тяжкості, болю – 1;
  • стійкість набрякання, помітна гіперпігментизація, мокра/суха екзема, ліподерматосклероз – 2;
  • трофічна виразка, як у відкритому вигляді, так і після загоєння – 3.

Використання 0 рівня необхідно, оскільки є громадяни з наявністю захворювання, але відсутністю неприємних відчуттів. Їх не турбують стандартні тяжкість і біль, при цьому відхилення від норми вимагають лікування, аналогічного зі ступенями 1 або 2.

Використовується і інший тип поділу на рівні – це система CEAP, з нею фахівці отримують можливість врахувати всі чинники: клінічні, етіологічні, патофізіологічні та інші прояви захворювань судинної сітки, пов’язані з проблемами відтоку крові.

За CEAP передбачено поділ хронічної недостатності вен, який представлено нижче.

За етіологією:

  1. EC, вроджені причини проблеми;
  2. EP, причина невідома, проблема є первинною;
  3. ES, причини вторинні (після травм, тромбоутворення та ін.).

.
Клінічно:

  • Не знайшлися ознаки проблеми – 0;
  • телеангіоектазії – 1;
  • розширення вен (варикозне) – 2;
  • наявність набрякання – 3;
  • зміни є в структурі шкіри – 4;
  • шкірні проблеми і виразка в загоєному стані – 5;
  • шкірні проблеми, наявність уражень виразками в свіжому стані – 6.

Розподіл за анатомічним принципом

Показує сегмент, ступінь ураження і розміщення.

ХВН за патофізиологічними особливостями прийнято ділити на такі групи:

  • PO – захворювання в супроводі обструкції;
  • PR – захворювання з рефлюксовими явищами;
  • PR, O – якщо захворювання супроводжується і обструкцією, і рефлюксом.

CEAP при визначенні ступенів недостатності використовуються бали, де всі проблеми необхідно оцінювати за балами – від 0 до 2. Сюди входять: кульгавість, частота повторення проблеми, тривалість, виразки, пігментація, біль, набряклість і ліподерматосклероз.

У систему CEAP також включені можливості до роботи, по якій передбачені такі категорії:

  • при відсутності невдоволення здоров’ям – 0;
  • при наявності симптоматики, але можливості самостійно пересуватися і працювати – 1;
  • при можливості трудитися весь день і ходити з підтримкою – 2;
  • при неможливості працювати, навіть з організацією підтримки – 3.

Симптоматика, характерна при ХВН

Супутні показники, які можуть проявитися у громадян з проблемою відтоку крові, досить великі, причому на старті проблеми можливий навіть єдиний з показників, але їх може бути і більше. Часто помітною стає тяжкість в зоні нижніх кінцівок, вона стає більш концентрованою, коли людина довгий проміжок часу знаходиться в положенні стоячи, також стан доповнюють набряклість, а також судоми, зазвичай в нічний період доби.

Зі шкірою також відбуваються зміни, часто починається гіперпігментація, в меншій кількості випадків відбувається гіпопигментація. Це помітно в області дистальної третини на гомілці, також покриви втрачають еластичність і стають більш сухими. Випираючі вени з проявом варикозу при ХВН не обов’язкові, даного симптому може й не бути.

Патологічний стан локально погіршується одночасно з прогресуванням захворювання, яскравіше помітні всі трофічні порушення, відбувається утворення виразок трофічних. Пристойна кількість крові депонується в області ніг, що провокує: непритомність, запаморочення; можлива поява ознак, що вказують на серцеву недостатність. З причин скорочення циркуляції крові люди з ХГН у вираженій стадії зазнають труднощів з розумовими навантаженнями і фізичною активністю.

Діагностичні заходи при ХВН

Фахівці в даній сфері можуть поставити діагноз з огляду на різні фактори, починаючи з анамнезу, опису проблеми пацієнтом, а також після обстежень різного типу. Для визначення і постановки ступеня патологічного стану необхідно УЗГД, його роблять для проблемної зони, також ноги вивчають шляхом дуплексного ангіосканування. Іноді фахівець може обміркувати доцільність флебографії, методика є рентгеноконтрастним типом дослідження.

Лікувальні заходи для людей з ХВН

Фахівці при оформленні схеми і тактики лікувальних заходів враховують не тільки наявність хронічної недостатності вен, сам по собі патологічний процес прибрати немає можливості, якщо виконати видалення вени або декілька з них, розташованих в області поверхні. Як напрямок в процесі терапії – повернення до норми функціонування систем, які відповідають за рух лімфи і крові в ураженій зоні. Також доктор намагається уникнути повторення прояви патології.

При лікувальних заходах, спрямованих на проблеми ХВН, використовуються наступні загальні правила:

  1. Важливою є тривалість, терапію призначають курсами. Залежно від індивідуального перебігу вони можуть проводитися час від часу, і бути короткими або мати регулярність і тривати довго. В середньому курсовий вплив включає лікування за 2,5 місяці.
  2. Не призначають просто препарати, лікування проводиться комбіновано з іншими методиками боротьби з патологією.
  3. Тільки індивідуальна схема для кожного пацієнта може бути ефективною.
  4. Щоб підсумки впливу радували, важливо сприяння самої людини з ХВН, вона повинна знати про суть проблеми, і знати серйозність порушення запропонованих фахівцем дій.

Велику роль в боротьбі з проблемою грають методики консервативної категорії: засоби лікарського типу і компресія еластичними матеріалами, яка дозволяє оформити каркас. Місцево також застосовують ряд препаратів: мазі, покриття для ран, антисептики, креми. Все це можуть призначити при окремому перебігу ХВН. Іноді є доцільною добавка до лікування кортикостероїдів.

Скидання крові може бути усунене шляхом хірургічної операції, те ж стосується видалення варикозних вен. Хірургія обирається для 1/10 пацієнтів, які зіткнулися з патологічним станом. Якщо проблема проявляється при варикозі, нерідко обирається малоінвазивна мініфлебектомія.

Профілактичні заходи

У якості заходів щодо запобігання проблем рекомендується регулярність прогулянок, зарядка, боротьба із запорами. При можливості варто накласти обмеження на перебування в статичному положенні, не можна без контролю пити препарати з гормонами. Якщо люди входять до групи ризику, варто носити еластичні панчохи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *