Себорея, розташована в межах волосяного покриву на черепі, є захворюванням запального характеру. При ньому порушується кількість співвідношення складових шкірного сала, а його кількість стає занадто великою. Найяскравішою ознакою проблеми є шар шкіри, а його супутники: відлущування і відчуття свербіння. При переході захворювання в хронічну стадію частина хворих страждає також від того, що волосся сиплеться. До проявів також відносять: зміни запального характеру (набрякання, почервоніння), свербіж. Існує жирний і сухий тип захворювання, а для діагностичних заходів необхідно записатися до трихолога або дерматолога. У якості лікування пропонується корекція причин проблеми, а також налагодження харчування та режиму прийому їжі. Якщо потрібно, реалізують терапію від грибків.
Себорея – хвороба, пов’язана з виділенням сала понад норми в зоні волосся на голові, по суті, це прояв себорейного дерматиту. У разі сухого типу захворювання можна відзначити тендітну структуру волосяного покриву, його ламкість. Також картину доповнює лущення, свербіж, з’являється лупа і її багато. У випадку жирної себореї відразу помітний неохайний вигляд волосистої частини голови, локони лисніють, видно жовтуваті пластівці, відчувається свербіж. Перебіг проблеми сприяє втраті здоров’я волосся, воно можуть випадати і це може вилитися в облисіння.
Які причини захворювання?
Себорея не має однієї причини появи. Виною цьому поєднання порушених метаболічних процесів, наявність схильності (коли хвороба є у рідних), а також далеких від сприятливих умов зовнішнього середовища. Багато явищ супроводжуються себореєю, це відноситься до гормонального фону (ближче до часу клімаксу, при вагітності, дозріванні), патологій ендокринної категорії (патології залоз ендокринної, а також статевої системи).
Дріжджовий грибок Pityrosporum ovale є приблизно у 90% людей, в останні роки його називають основним патогенетичним фактором прояви себорейного ураження. Близько 30-40% грибів роду P.Ovale є стандартом для складу покриву на волосистій зоні черепа. Якщо є вплив несприятливих факторів, спостерігається зростання показників до рівня в 60%. Фактором, який сприяє проблемі, є відсутність контролю над пітіроспоровими грибами, зростання їх кількості.
Такою є картина при зниженні захисних функцій шкіри. Найбільше грибів спостерігається біля сальних залоз, оскільки для росту і розвитку колоній застосовується їх секрет. Проблеми з секрецією залоз мають зв’язок з хворобою. Підтвердженням служить активність зростання пітіроспорових грибів в разі змін у складі сала, яке виділяється шкірою. Хоча в нормальній ситуації властивості складу повинні бути антисептичними.
Серед найбільш впливових факторів ВООЗ виділила гормональні, імунні, нейрогенні патології в патогенезі. Захворювання повертається у вигляді рецидивів і часто виною тому є хвороби, пов’язані з нервовою системою, а також стресові переживання. Високий відсоток захворювання себореєю при наявності паралічу тулуба, черепних нервів, Паркінсоні.
Статистика підтверджує значення зв’язку імунодефіциту при формуванні хронічної стадії себореї. На сотню здорових людей проблема зачіпає 8 осіб, при цьому на сотню хворих на ВІЛ з себореєю будуть 36 осіб. При СНІДі вона є в 80% випадків.
Трихологи в даний момент вважають, що сприяти себореї може нераціональний підхід до усунення лупи, відсутність достатньої гігієни, її надмірність і агресивні зачіски.
Себорея: клінічні прояви
При захворюванні запалення завжди супроводжує лущення шару шкіри, за стандартом процес симетричний. Спочатку ураження видиме на потиличній частині і по росту волосся. При відсутності лікувальних заходів, себорея переходить на гладку шкірну поверхню. Приблизно 5-10% пацієнтів мають прояви в зоні бороди, вусів, брів, вій.
Спочатку себорея проявляється невеликими лусочками білого кольору на голові, супроводжується свербінням. Це суха себорея. Якщо вчасно діагностувати захворювання, то лікування може бути успішним.
Коли немає лікування, робота сальних залоз стає все більш активною, і все більше зон приєднуються до ураження. Нерегулярність миття голови також призводить до прогресу себореї, посилення лущення.
При затяжному перебігу осередки із запаленням оформляються як бляшки і червоні плями по кожному покрову. Зверху їх покривають лусочки у вигляді кірок або щільного шару. Кров’янистість з’являється через розчісування. Посилюється свербіння, а ураження переходить на гладку шкіру, при розчісуванні приєднується вторинна піококкова інфекція і піодермія.
Себорея жирного типу проявляється як лусочки світло-жовтого кольору, вони великі й покривають шкіру голови товстим шаром. При примусовому відлущуванні пацієнти не помічають хворобливості, під шаром лусочок розташована злегка запалена рожева шкіра. Однак клітини незрілі, а шар тонкий. Шкіра не справляється зі своїм призначенням, часто приводячи до інфекцій і травм. Після реалізації слущування лусочок, вони скоро з’являються знову. Висока жирність призводить до злипання лусочок, жирним стає й саме волосся, надаючи неохайний і брудний вигляд. Таким волосся залишається навіть у випадку регулярного миття, воно прискорено забруднюється.
Емоційні, фізичні навантаження, а також перепади температур призводять до посилення проявів проблеми. Рогові лусочки відзначаються по всій масі покриву, з плином часу структура волосся псується. Воно може випадати, стати більш тонким, проявляється розшарування на кінцях, ламкість. Причина – в зневодненні, засоби що сушать шкіру не підходять при захворюванні, вони тільки провокують збільшення кількості сала, що виділяється, і лущення.
Діагностичні заходи та процес лікування
Діагностика проводиться у фахівця – трихолога, діагноз ставиться по клінічній картині. Також знаходиться причина захворювання, можуть бути призначені дослідження гормонального фону, призначається візит до невролога, також важливо виключити імунодефіцитні стани та патології шлунково-кишкового тракту.
При корекції основних факторів, що викликали захворювання, відбувається помітне зниження проявів себореї, також важливо забезпечити місцеве лікування, обробляючи шкіру на голові. Тут має сенс лікування протигрибковими засобами специфічного типу. У більш ранні роки застосовували гормональну протизапальну терапію, але сучасний підхід є більш вдалим.
Важливим є режим прийому їжі. В даному випадку необхідно прибрати смажені, жирні, солоні й солодкі продукти. Для всіх, хто страждає від себореї, важливо, щоб організм отримував достатню кількість цинку, вітамінів групи В, клітковини. Позитивно на стані шкіри відбивається тривалий прийом комплексів з U вітаміном, пивними дріжджами. Шампунів і лосьйонів лікувального типу не вистачить для боротьби з хворобою, в шкірний шар на голові потрібно втирати препарати з дьогтем, цинком. Якщо рецидив заблокований, хворих переводять на профілактичне лікування з даними речовинами.
При тяжкому перебігу необхідно додати кератолітичні засоби, в тому числі дьоготь, саліцилову кислоту. У разі щільного покриття шкіри лусочками, необхідно розм’якшити їх вазеліновим маслом або іншим масляним складом. Луску видаляють, після чого виконується нанесення препаратів антигрибкового спектра. Вони можуть ґрунтуватися на дії кетоназолу або лізоралу. Засоби з гормональної категорії для усунення себореї застосовують тільки у випадках, коли протигрибкова терапія не дала результатів. При цьому мазі з вмістом гормонів не належать до основного лікування.
За допомогою фізіопроцедур виконується поліпшення відшарування прошарку епідермісу, а також мікроциркуляції. Для людей з себореєю пропонується проведення дарсонвалізації, а також кріомасаж для шкіри голови. За рахунок стимуляції фолікулів поліпшується ріст волосся. Мікротравми і подряпини підсихають завдяки дезінфікуючому ефекту. Також дарсонвалізація надає заспокійливу дію, це допомагає усунути свербіж, який турбує майже всіх хворих себореєю.
Клінічні прояви можуть піти раніше, ніж патогенні організми, що викликали себорею, тому після усунення симптомів приблизно 2 місяці потрібно застосовувати лікувальний шампунь. Також лікувальний шампунь рекомендовано застосовувати 1-2 рази на місяць, це залежить від стану організму загалом. Це необхідно для запобігання рецидивам. При себореї лікарі радять акуратно ставитися до зміни складів по догляду за волоссям і шкірним покривом на голові. Також не рекомендується зловживання складами для стайлінгу, також це відноситься до фену, завивання локонів, використання барвників для зміни кольору пасом.