Посттромбофлебітична хвороба. Причини її появи, симптоми, лікування і профілактика

Посттромбофлебітична хвороба – це хвороба, де явне систематичне порушення проходження крові у венах нижніх кінцівок, як правило, з’являється після перенесеного тромбозу. Дана хвороба зазвичай проявляє себе через багато років після утворення тромбів у венах, що супроводжується гострими судомами, неприємними відчуттями в ногах, характерною пігментацією шкіри та її набряклістю, що в подальшому вплине на прояву фіброзної щільності. Діагностують цю хворобу за допомогою ультразвукового обстеження, а також анамнестичних даних. Якщо ж погіршується венозний відтік, це може стати приводом до хірургічного втручання.

Які причини посттромбофлебітичної хвороби?

Якщо у людини спостерігається тромбоз, то у венах нижніх кінцівок частково закриваються судини, залишаючи невеликий просвіт. Надалі, після перенесеної важкої форми тромбозу, складове тромбу піддається лізіруванню і частково замінюється сполучними тканинами. Чим більше лізис, тим більша ймовірність, що простору стане більше. Якщо ж переважає велика кількість сполучних тканин, то виявляється оклюзія (закриття просвіту).

Для виникнення просвіту в венах потрібно руйнування структури тромбу. Це означає. що незалежно від процесу при флеботромбозі в глибоких венах порушується кровообіг. Якщо ж спостерігається підвищений тиск, то стан вен погіршується і вони розширюються. Від цього кров з глибоких судин перетікає в дрібні поверхневі, внаслідок чого й їх стан теж погіршується.

В даний процес залучаються всі вени нижніх кінцівок. Викид крові в нижні кінцівки призводить до мікроциркуляторних порушень, через що відбувається неправильне живлення шкіри і з’являються трофічні виразки. При русі крові по венах скорочуються м’язи, що в подальшому при ішемії призводить до їх послаблення, і в результаті триває венозна недостатність.

Види посттромбофлебітичної хвороби

При даній хворобі в медицині виділяють два варіанти розвитку:

  1. Набрякла форма
  2. Варикозно-набрякла форма

Виділяють кілька стадій розвитку посттромбофлебітичної хвороби:

  • трофічна виразка
  • несистемні набряки, важкість ніг
  • трофічні розлади, тривалі набряки (екзема, особлива пігментація шкірного покриву, ліподермасклероз)

Основні ознаки посттромбофлебітичної хвороби

У медицині, як правило, спостерігають симптоми даної хвороби через кілька місяців, а то й більше, після перенесеного гострого тромбозу. Людина починає помічати опухлість і біль в ногах при ходьбі або в положенні стоячи. Якщо ж полежати, піднявши ноги догори, то всі симптоми зникають.

Самим явним проявом посттромбофлебітичної хвороби вважаються раптові судоми під час сну. За статистикою вчених, посттромбофлебітичною хворобою страждають більше 25% тих, у кого прогресує варикозне розширення вен. При цьому з’являється набряклість різної стадії та видозмінюються поверхневі тканини ураженої кінцівки. Під шкірою розвивається фіброзна тканина, м’які тканини стають ущільненими, вони згуртовуються з підшкірною клітковиною і перестають бути рухливими.

Ще однією важливою ознакою того, що розвивається посттромбофлебітична хвороба, є характерна пігментація, яка охоплює ділянку від щиколотки до третини гомілки. Надалі на даній ділянці спостерігають сухість шкіри, екземи, різні дерматити, а пізніше з’являються й виразки, які важко гояться.

Посттромбофлебітична хвороба у кожного пацієнта протікає по-різному, в одних явні ознаки і розвиток хвороби відбуваються помірно і не швидкими темпами, а у інших симптоми розвиваються дуже швидко, що призводить до трофічних розладів і швидкої втрати працездатності.

Діагностування посттромбофлебітичної хвороби

Щоб правильно поставити діагноз пацієнту, лікар проводить повне обстеження, уточнює чи хворів пацієнт тромбофлебітом. Найчастіше люди не звертаються до лікаря з проблемами набряклості кінцівок або важкістю в ногах, тому при зборі анамнезу лікар бере до уваги тривалість набряку і відчуття розпирання кінцівок. Також призначає додаткове проходження ультразвукового обстеження нижніх кінцівок. Щоб визначити ступінь і місце, в якому вражено частину кінцівки, додатково проводять радіонуклеоїдну флебографію, реовазографію і ангіосканування нижніх кінцівок.

Методи лікування посттромбофлебітичної хвороби

При перенесеному тромбофлебіті пацієнтові призначають особливу терапію. У рідкісних випадках, коли необхідно декомпресувати кровообіг в нижні кінцівки, пацієнту можуть призначити хірургічне втручання. Після адаптаційного періоду людині можуть призначити лікування якщо це буде потрібно, також призначають носіння еластичної компресії та фізіотерапію.

Якщо у людини більше не спостерігаються погіршення хвороби йому, все одно буде протипоказано піднімати важкі предмети, працювати на холоді або в гарячому цеху, або іншу роботу, пов’язану з постійним перебуванням людини на ногах. Найчастіше для декомпенсації кровообігу людині призначають ряд ліків, щоб не запалилися стінки судин, такі як:

  • ацетилсаліцилова кислота
  • пентоксифілін
  • дипиридамол
  • троксерутин
  • екстракт кінського каштана
  • трибенозид

Полівітаміни, піридоксин, десенсибілізуючі засоби показані при трофічних розладах.

Якщо ж людині не допомагають консервативні методи лікування посттромбофлебітичної хвороби, їй призначають оперативне втручання. Але й це не допоможе повністю вилікувати цю хворобу, а всього лише уповільнить процеси змін в венах судин нижніх кінцівок. У медицині проводять два види операцій посттромбофлебітичної хвороби:

  1. коригуюча операція, при якій відбувається перев’язка вен, видалення розширених вен нижніх кінцівок.
  2. Реконструктивні втручання (в даному випадку проводять шунтування в обхід, пластику або резекцію.

Як правило, статистика показує, що посттромбофлебітичну хворобу повністю не виліковують, а лише на невизначений час відкладають. І через деякий час людині все одно діагностують інвалідність.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *